Технічний нагляд під час реконструкції будівель

Вступ

Реконструкція будівель є складним процесом, який передбачає зміну існуючих споруд для покращення їх функціональності, безпеки чи енергоефективності. Під час таких робіт важливо забезпечити дотримання всіх норм і стандартів, щоб уникнути помилок, які можуть призвести до аварій чи фінансових втрат.

Одним з ключових елементів контролю є технічний нагляд (технагляд), який допомагає замовнику стежити за якістю та відповідністю робіт проекту. У цій статті ми розглянемо, що таке технагляд під час реконструкції, його правову основу, обов’язки фахівців та значення для успішного завершення проекту.

Визначення технічного нагляду

Технічний нагляд — це система контролю, яку забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду реконструкції об’єкта архітектури. Метою є здійснення контролю за дотриманням проектних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також за якістю та обсягами виконаних робіт. Цей процес застосовується не тільки до нового будівництва, але й до реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств.

В Україні технагляд регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 “Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури”. Згідно з цим документом, технагляд є обов’язковим для об’єктів, де проводяться значні зміни, такі як реконструкція, щоб гарантувати безпеку та відповідність нормам.

Правова основа та вимоги до фахівців

Порядок здійснення технічного нагляду визначено в спеціальному документі, який описує механізм контролю. Технагляд можуть здійснювати лише особи, які мають кваліфікаційний сертифікат, виданий архітектурно-будівельною атестаційною комісією відповідно до законодавства. Не допускається, щоб технагляд проводили працівники проектних чи будівельних організацій, які безпосередньо виконують роботи на об’єкті, щоб уникнути конфлікту інтересів.

Під час реконструкції технагляд включає перевірку відповідності робіт проектно-кошторисній документації, якості матеріалів та обладнання. Якщо виявлено порушення, інженер має право припиняти роботи до усунення недоліків.

Процедура здійснення технагляду під час реконструкції

Процес починається з призначення інженера технагляду замовником. Протягом реконструкції проводиться регулярний моніторинг: від перевірки підготовчих робіт до фінальної приймання об’єкта. Важливо вести журнал технагляду, де фіксуються всі зауваження та дії.

У разі реконструкції з фінансуванням з бюджету, технагляд може класифікуватися як послуга чи робота, залежно від контексту, що впливає на облік витрат. Рекомендується залучати сертифіковані компанії для комплексного контролю.

Особливості ведення документації під час реконструкції

Під час реконструкції технагляд приділяє особливу увагу документації, яка є ключовою для підтвердження якості робіт. Вимоги до документації базуються на ДБН та ДСТУ. Ось основні аспекти:

Склад робочих креслень для реконструкції

• Генеральний план з геологічним перерізом, вертикальним плануванням, мережами підземного господарства, транспортними шляхами та іншими комунікаціями, а також з профілями благоустрою територій;
• Архітектурно-будівельні креслення планів поверхів, перерізів, фасадів і фундаментів будівель і споруд, монтажні креслення, креслення із специфікаціями виробів і деталей заводського виготовлення;
• Креслення загальних видів та деталювальні креслення залізобетонних, дерев’яних та нетипових металевих конструкцій із специфікаціями, креслення фундаментів під обладнання;
• Креслення (плани, перерізи) встановлення технологічного, транспортного, енергетичного та іншого обладнання, а також розташування пов’язаних з ним комунікацій, конструкцій та пристроїв (робочих майданчиків, підведення води та енергії, регулювальних та пускових механізмів, відсмоктувачів, контрольно-вимірювальної апаратури тощо) із специфікацією обладнання та пристроїв;
• Креслення (плани, перерізи та схеми) мереж та пристроїв електропостачання та електроосвітлення, автоматизації, сигналізації та радіофікації, телефонізації та інших мереж та пристроїв із специфікаціями обладнання;
• Креслення (плани, перерізи, профілі трас та схеми) мереж та пристроїв опалення, кондиціювання повітря, вентиляції, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та каналізації із специфікаціями обладнання.

До складу робочих креслень будівель і споруд з особливо складними конструкціями, для спорудження яких необхідні складні допоміжні пристосування та пристрої (кондукторні пристрої склепінь-оболонок, ковзна опалубка силосів тощо), входять також креслення зазначених пристосувань та пристроїв.

Узгоджена кошторисна документація

Обсяги основних видів будівельно-монтажних робіт:

• Орієнтовний план здійснення будівництва за роками, котрий встановлює його строки загалом, та основних об’єктів з деталізацією підготовчих робіт першого року будівництва;
• Короткий опис методів виконання робіт на майданчику загалом і на великих об’єктах;
• Будівельний генеральний план із указаним розташуванням постійних і тимчасових будівель, споруд, складів, доріг та основних комунікацій.

Короткий опис окремих виконавчих документів

Загальний журнал робіт — первинний виробничий документ, який відображає хід виконання, термін проведення та якість робіт. Його веде особа, відповідальна за будівництво об’єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт). Передається за приймально-передавальним актом. Перед початком записів журнал прошнуровують, нумерують, опечатують печаткою Замовника або ДАБІ. Головне призначення журналу робіт — достовірно відобразити хід будівництва об’єкта. Вказівки щодо ведення загального журналу робіт наведено в додатку 12.

Акти закриття прихованих робіт — первинний виробничий документ, підписантом якого обов’язково є інженер технічного нагляду. Засвідчує виконання робіт, які в майбутньому приховуються подальшими роботами чи конструкціями. Оформлюються по кожній роботі, орієнтовний перелік наведено у додатку 17. Має обов’язково відображати: місце проведення прихованої роботи; час проведення прихованої роботи; умови її виконання; конкретне місце її розташування; відомості про автора проекту та номери листів робочих креслень, за якими виконувались роботи; перелік застосованих матеріалів і сертифікатів, технічних паспортів та інших документів до них; відсутність або наявність відхилень від проекту, допущених при виконанні прихованої роботи (у разі наявності відхилень: з ким і яким чином відхилення погоджені – No No креслень, дата погодження); дату початку та закінчення виконання прихованої роботи; рішення комісії про стан виконаної прихованої роботи та її дозвіл на виконання наступних робіт.

Спеціальні акти — виробничі документи, які, наприклад, засвідчують геодезичні, геометричні, технологічні, силові та інші ознаки робіт і конструкцій, які не є прихованими, дефектні акти, акти на додаткові роботи тощо. Такі акти підписують члени комісії, яка засвідчує ці ознаки.

Спеціальні журнали з окремих видів робіт. У них фіксуються види, час, умови виконання, місце виконання, відповідальні виконавці спеціальних робіт. Форми сторінок і переліки спеціальних журналів наведено в додатку 13.

Виконавчі схеми виконаних робіт — виробничі документи, які графічно відображають фактичне виконання робіт у порівняння з проектом будівництва, із зазначенням наявних припустимых відхилень у геометричних розмірах, розташуванні конструкцій, споруд, комунікацій. Підписує комісія, яка проводить геометричні інструментальні вимірювання споруджених об’єктів.

Особливості ведення документації з окремих видів робіт

Ведення технічної виконавчої документації — суттєва частина роботи не тільки виконроба, майстра будівельної дільниці, а й інженера технічного нагляду. Важливо дотримуватися правил складання цих документів відповідно до нормативних вимог ДБН, ДСТУ, інших нормативних актів. Особливу увагу слід приділяти складанню актів закриття прихованих робіт відповідно до встановленої форми (додаток 15). Перелік актів на закриття прихованих робіт і актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій вносять у таблицю 2 Загального журналу робіт.

Документація з виконання підготовчих робіт

Вимоги містяться, зокрема, в ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» (на заміну скасованого СНиП 3.01.03-84), ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування» (на заміну скасованого СНиП 2.02.01-83). Приклади найменувань документації:

• Акт на вертикальне планування;
• Акт на розбивку плями будинку;
• Акт на розбивку осей будівлі;
• Акт на прив’язку основних осей до контуру споруди;
• Акт приймання геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика;
• Акт приймання-передавання результатів геодезичних робіт при будівництві будівель (споруд);

Крім того, складається також Акт «Про відповідність виконаних підготовчих робіт вимогам безпеки і готовності об’єкта».

Документація з виконання робіт нульового циклу

Вимоги містяться, зокрема, в ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт, улаштування основ та спорудження фундаментів» (на заміну скасованого СНиП 3.02.01-87). Приклади найменувань документації:

• Акт огляду відкритих траншей і котлованів під фундамент;
• Акт на влаштування подушки під фундамент;
• Акт засвідчення прихованих робіт на влаштування бетонної підготовки під фундамент;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування горизонтальної гідроізоляції під фундамент;
• Акт засвідчення прихованих робіт з бетонування монолітного залізобетонного фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування бутобетонного фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з монтажу збірних фундаментних плит;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування нижнього армованого поясу фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з монтажу стін фундаменту з збірних блоків;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування отворів для вводів трубопроводів;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування верхнього армованого поясу фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування горизонтальної гідроізоляції стін фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування вертикальної гідроізоляції стін фундаменту;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування вертикальної гідроізоляції стінок окремо розташованих залізобетонних фундаментів;
• Акт приймання пальового поля (буронабивні палі);
• Акт на виконання ростверку;
• Акт проміжного приймання відповідальних конструкцій (фундаментів, поверхів, прольотів тощо);
• Акт на влаштування дренажу.

Документація з виконання робіт вище нульового циклу

Вимоги містяться, зокрема, в документах, що прийняті на заміну СНиП 3.03.01-87, таких як: ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування», ДБН В.2.6-33:2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації», ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення», ДБН В.2.6-160:2010 «Сталезалізобетонні конструкції. Основні положення», ДБН В.2.6-161:2017 «Дерев’яні конструкції. Основні положення», ДБН В.2.6-162:2010 «Кам’яні та армокам’яні конструкції. Основні положення», ДБН В.2.6-198:2014 «Сталеві конструкції. Норми проектування», ДСТУ Б В.2.6-199:2014 «Конструкції сталевих будівельні. Вимоги до виготовлення», ДСТУ Б В.2.6-200:2014 «Конструкції металевих будівельні. Вимоги до монтажу».

Інші приклади документів з вимогами до виконання такого виду робіт: ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94) «Суміші бетонні. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-43-96 «Бетони важкі. Технічні умови», ДСТУ Б А.2.4-15:2008 «Антикорозійний захист конструкцій будівель і споруд. Робочі креслення», ДСТУ Б В.2.6-49:2008 «Конструкції будинків і споруд. Огорожі сходів, балконів і дахів сталеві. Загальні технічні умови», ДСТУ Б В.2.6-168:2011 «Арматурні та закладні вироби зварні, з’єднання зварні арматурні і закладних виробів залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови» (на заміну ГОСТ 10922-90), ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд» (на заміну СНиП 3.04.01-87), ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 «Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем» (на заміну СНиП 3.05.01-85) тощо.

Приклади найменувань документації:

• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування горизонтальної гідроізоляції кам’яної кладки;
• Акт засвідчення прихованих робіт з армування простінків цегляної кладки;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування температурного шва кам’яної кладки;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування осадочних швів кам’яної кладки;
• Акт засвідчення прихованих робіт з мурування цегляного муру в зимових умовах;
• Акт засвідчення прихованих робіт з неперервного антисейсмічного залізобетонного поясу;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування борозд і каналів у стінах;
• Акт засвідчення прихованих робіт з армування монолітних залізобетонних плит балконів;
• Акт випробування балконних плит під навантаженням;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування переділок біля димоходів;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування місць спирання збірних залізобетонних прогонів на цегляні стіни;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування опорних монолітних залізобетонних подушок у цегляних простінках під спирання збірних залізобетонних елементів;
• Акт засвідчення прихованих робіт з антикорозійного захисту закладних деталей у цегляній кладці;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування сміттєпроводу;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування опалубки монолітного ребристого залізобетонного перекриття;
• Акт проміжного приймання відповідальних конструкцій (фундаментів, поверхів, прольотів тощо), перший поверх;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування теплоізоляції будівельних конструкцій;
• Акт засвідчення прихованих робіт з улаштування звукоізоляції будівельних конструкцій;
• Акт засвідчення прихованих робіт з спирання несучих дерев’яних конструкцій;
• Акт засвідчення прихованих робіт з гідроізоляції місць спирання дерев’яних конструкцій