Фундамент — це основа будь-якої будівлі. Від правильності його влаштування залежить довговічність, стійкість і безпечність усієї споруди. Навіть незначні відхилення у технології чи помилки під час земляних робіт можуть призвести до тріщин, просідань або деформацій конструкцій.
Саме тому перевірка якості робіт на всіх етапах влаштування фундаментів є обов’язковою складовою системи технічного контролю в будівництві.
Види контролю якості під час улаштування фундаментів
Контроль якості фундаментних робіт класифікується за кількома ознаками, згідно з вимогами будівельних норм і стандартів.
1. За стадією проведення (місцем і часом контролю)
Вхідний контроль
Проводиться до початку робіт і включає перевірку якості матеріалів, конструкцій, ґрунтів та технічної документації.
Основне завдання — не допустити використання несертифікованих або невідповідних проєкту матеріалів.
Контроль здійснюється:
- реєстраційним методом — за сертифікатами, паспортами, накладними;
- вимірювальним методом — за потреби, з використанням лабораторного або польового обладнання.
💡 Приклад: перед улаштуванням фундаментів перевіряють паспорт цементу, щебеню, піску, а також результати геотехнічних досліджень ґрунтів.
Операційний контроль
Здійснюється безпосередньо під час виконання робіт або після завершення окремих етапів.
Мета — переконатися, що технологічні процеси виконуються відповідно до проєкту та норм.
Контроль проводиться шляхом вимірювань, випробувань або візуального огляду.
Результати заносяться до:
- журналів робіт;
- журналів геотехнічного контролю;
- спеціальних актів перевірок.
💡 Приклад: контроль глибини котловану, рівності дна, товщини піщаної подушки, щільності ущільнення ґрунту, розташування арматури.
Приймальний контроль
Проводиться після завершення певного етапу або всього комплексу фундаментних робіт.
Його мета — підтвердити придатність конструкцій до подальших робіт або експлуатації.
Результати оформлюються у:
- актах огляду прихованих робіт;
- актах приймання відповідальних конструкцій;
- протоколах випробувань (наприклад, пробного навантаження паль).
💡 Приклад: після бетонування фундаментної плити здійснюється перевірка міцності бетону та геометричних параметрів.
2. За обсягом охоплення
Суцільний контроль — перевіряється весь обсяг робіт (усі палі, стики, площа основи).
Вибірковий контроль — перевіряється певна частина робіт згідно з нормами або проєктом. Обсяг вибірки визначається нормативними документами, наприклад ГОСТ 18321-73.
💡 Приклад: визначення щільності ущільненого ґрунту у вибраних точках основи під фундамент.
3. За періодичністю проведення
Безперервний контроль — виконується у процесі, коли інформація надходить постійно (наприклад, при бетонуванні фундаментної плити з контролем температури та вологості).
Періодичний контроль — здійснюється через певні проміжки часу.
Епізодичний (летючий) контроль — раптова перевірка для оцінки якості робіт у випадковий момент.
💡 Приклад: перевірка ущільнення ґрунту під час зворотної засипки траншей.
4. За методом контролю
Вимірювальний контроль — із застосуванням приладів (нівелірів, рулеток, щільномірів, лабораторного обладнання).
Візуальний контроль — перевірка зовнішнього стану конструкцій, відповідності кресленням, наявності дефектів.
Технічний огляд — проводиться згідно з ГОСТ 16504-81.
Реєстраційний контроль — аналіз документів (сертифікатів, актів, журналів), коли об’єкт недоступний для прямої перевірки, наприклад після бетонування або засипання елементів.
Контроль прихованих робіт при улаштуванні фундаментів
Важливою частиною контролю є перевірка прихованих робіт — тобто тих, які після завершення не можна оглянути візуально.
Відповідно до нормативів, акти прихованих робіт складаються обов’язково до початку наступного етапу будівництва.
До прихованих робіт належать:
- підготовка природних і штучних основ під фундаменти;
- цементація, замочування або дренування основ;
- улаштування ґрунтових подушок, ущільнення ґрунтів;
- буріння та заповнення свердловин при улаштуванні паль;
- улаштування вертикальних дрен, ін’єкторів, шпунтів;
- монтаж арматури та закладних деталей перед бетонуванням.
💡 Приклад: після армування фундаментної балки, але до бетонування, проводиться огляд і фіксація розташування арматури актом прихованих робіт.
Значення технічного нагляду в контролі якості фундаментів
Технічний нагляд забезпечує:
- дотримання проєктних рішень і нормативів на всіх етапах;
- ведення повної документації контролю та випробувань;
- запобігання дефектам на ранніх стадіях;
- об’єктивність приймання робіт перед наступними етапами будівництва.
У результаті замовник отримує гарантію, що фундамент — надійний, виконаний відповідно до проєкту і норм, а споруда має міцну основу на десятиліття.
FAQ — часті питання про якість фундаменту
- Як зрозуміти, що фундамент виконано якісно?
Якісний фундамент має рівномірну осадку, відсутність тріщин та відхилень по висоті. Його параметри відповідають проєктним, а всі приховані роботи підтверджені актами технагляду. Основні показники якості — міцність бетону, щільність ґрунту, точність розташування арматури. - Які документи підтверджують якість виконання фундаментних робіт?
Основними документами є:
2.1. акти приймання прихованих робіт;
2.2. акти проміжного приймання відповідальних конструкцій;
2.3. протоколи лабораторних випробувань бетону, ґрунту, арматури;
2.4. журнали виконання робіт та геотехнічного контролю.Ці документи зберігаються у складі виконавчої документації будівництва. - Коли потрібно викликати технічний нагляд для перевірки фундаменту?
Технагляд має бути присутнім на ключових етапах:
3.1. перед заливкою бетону (перевірка арматури й опалубки);
3.2. після завершення бетонування (контроль поверхні та зразків бетону);
3.3. перед засипкою траншей (перевірка гідроізоляції й дренажу).
Це гарантує, що всі приховані роботи будуть оглянуті й прийняті належним чином.
Перевірка якості при влаштуванні фундаментів — це не просто етап контролю, а система, що охоплює весь процес будівництва: від вхідного контролю матеріалів до підписання актів прихованих робіт.
Завдяки правильній організації контролю, лабораторним вимірюванням і технічному нагляду можна уникнути помилок, що загрожують надійності будівлі.
Якісний фундамент — це результат точності, контролю та професійного нагляду.